Использование Караванских дрожжей в кормлении коров

Національна академія аграрних наук України
Інститут тваринництва
(ІТ НААН)
ДП ДГ «Гонтарівка»
62404, Харківська обл., Харківський р-н, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської армії, 3, тел (057) 740-35-07; факс (057) 740-39-94
ПОГОДЖЕНО

Директор ДП ДГ «Гонтарівка»

Вовчанськго р-н., Харківська обл.

ІТ НААН

 

____________Ю. О. Роздайбіда

2012.07.16

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ІТ НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор

 

__________ І. А. Іонов

2012.07.16

З В І Т

про науково-дослідну роботу

з дослідження способу використання дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ» у лактуючих корів

(дослід на замовлення)

 

Керівник НДР

завідуючий лабораторії оцінки

якості кормів і продукції

тваринного походження

кандидат біологічних наук

__________Шаповалов С. О.

2012.07.16

 

СХВАЛЕНО

Генеральний директор

ВАТ «Караванський завод

кормових дріжджів»

 

__________В.Ф. Тищенко

2012

Рукопис закінчено 27 червня 2012 р.

 

Список авторів:

 

Відповідальний виконавець

зав. лабораторії оцінки

якості кормів та продукції

тваринного походження

канд. біол. наук

 

 

 

2012.07.03

 

 

 

С. Шаповалов

 

 

Провідний науковий співробітник,

лабораторії оцінки якості кормів

та продукції тваринного походження

ст. наук. співроб., канд. біол. наук,

 

 

 

2012.07.03

 

 

 

С. Варчук

 

 

Провідний науковий співробітник

лабораторії оцінки якості кормів

та продукції тваринного походження

канд. біол. наук

 

 

 

2012.07.03

 

 

 

Л. Федотова

 


Старший науковий співробітник

лабораторії оцінки якості кормів

та продукції тваринного походження

канд. біол. наук

 

 

 

2012.07.03

 

 

 

М. Долгая

 

 

Старший науковий співробітник

лабораторії біотехнології відтворення та репродукції сільськогосподарських тварин, кандидат ветеринарних наук

 

 

 

2012.07.03

 

 

 

В. Калашніков

 

 

Молодший науковий співробітник лабораторії годівлі жуйних тварин

 

 

 

 

 

2012.07.03

 

 

А. Золотарев

 

РЕФЕРАТ

Звіт викладений на 21 сторінці, містить 10 таблиць, 2 рисунки та 31 літературне джерело.

Об’єкт дослідження – дріжджі кормові виробництва .

Мета роботи – визначити вплив згодовування дріжджового кормового концентрату «Дріжджі Караванські» на організм дійних корів .

Досліджено вплив згодовування різних доз дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ» на організм дійних корів на етапі першої лактації. Встановлено позитивний вплив кормової добавки на показники крові та збільшення рівня середньодобових надоїв.

Методи досліджень: спектрофотометричні, клініко-біохімічні, зоотехнічні.

Дріжджі кормові, корови, лактація, молоко, кров

Умови одержання звіту: за договором – 62404, Харків, п/в Кулинині, ІТ НААН

Зміст

Стор.

1

Суть звіту

6

2

Наукове обґрунтування щодо використання дріжджів кормових

8

3

Хімічний склад та поживна цінність досліджуваної субстанції

12

4

Аналіз отриманих результатів

15

5

Висновки

18

Резюме

19

Використана література

20

Перелік умовних позначень, символів

АсАт – аспартат амінотрансфераза

АлАт — аланінамінотрансфераза

ДГ – дослідне господарство

ОР – основний раціон

СР – суха речовина

БЕВ — безазотисті екстрактивні речовини

Суть звіту

1.1 Введення – мета досліду: визначити вплив дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ» на фізіологічний стан лактуючих корів.

1.2 Місце проведення та знаходження матеріальної бази. Дослід був проведений у ДП ДГ «Гонтарівка» Харківської області та на базі відділу моніторингу якості продукції тваринного походження Інституту тваринництва НААН.

1.3 Тривалість досліду. Тривалість досліду 30 діб дозволила спостерігати вплив досліджуваної добавки на організм лактуючих корів.

1.4 Учасники досліду : фахівці ВАТ «Караванський завод кормових дріжджів»; фахівці ДП ДГ «Гонтарівка»; фахівці Інституту тваринництва НААН.

1.5 Матеріали та методи

1.5.1 Задіяні тварини

Тварини: корови І-ої лактації.

Порода: українська чорно-ряба

Походження: Україна

Статус: 1 лактація

1.5.2 Об¢єкт дослідження. Об’єктом дослідження були корови І-ої лактації та їх кров, плазма, молоко.

1.5.3 Предмет дослідження. Предмет дослідження становили показники продуктивності, зоотехнічні та фізіолого-біохімічніпоказники стану тварин під впливом уведення до раціону дріжджів кормових.

1.5.4 Схема дослідження

Було сформовано 2-і дослідні та контрольна групи (усього 3 групи корів) по 18-20 голів у кожній, тварини були відібрані методом пар-аналогів.

Дослід складався з трьох наступних етапів: перший – до включення кормових дріжджів до раціону (10-ти добовий період адаптації), другий – включення дріжджів кормових до стандартного раціону — 30 діб, і третій – виключення дріжджів кормових з раціону (30 діб).

Тваринам першої дослідної групи кормові дріжджі вносили у корм один раз на добу, у дозі 400 г/гол, протягом усього дослідного періоду. Тваринам другої дослідної групи вносили у корм аналогічно, один раз на добу, у дозі 800 г/гол, протягом усього дослідного періоду. Корови контрольної групи отримували стандартний раціон.

Визначали ранковий, вечірній та сумарний добовий надій протягом трьох етапів дослідження. Відбір зразків молока та крові проводили у визначений терміт, транспортували до лабораторії, та проводили визначення основних клінічних, біохімічних, зоотехнічних, фізико-технологічних показників за стандартизованими методиками, які відображені у Галузі акредитації лабораторії. Схематично дослід представлений у таблиці 1.

Таблиця 1.

№ групи

Використовувана кормова добавка

Середня вага (кг)

(на початок досліду)

Кількість на 1 тварину, г

Кратність прийому

Тривалість прийому

Кіль-

кість курсів

Кіль-кість голів

1

Дріжджі кормові

450

1 раз/добу

10 діб

1

18

400

30 діб

30 діб

2

Дріжджі кормові

450

1 раз/добу

10 діб

1

18

800

30 діб

30 діб

3

Контроль

450

20

 

 

Наукове обґрунтування щодо використання дріжджів кормових

 

Сучасний етап розвитку тваринництва в Україні характеризується збереженням існуючих і відновленням зруйнованих індустрійних способів виробництва продукції, розвитком фермерських господарств. У цих умовах висока щільність поголів’я, обмеженість руху, інтенсивність використання, технологія утримування, стресовий стан, годівля тварин а також неконтрольоване використання антибіотиків і суцільна вакцинація материнського поголів’я негативно впливає на різні метаболічні процеси, знижує загальну резистентність організму тварин, і призводить до різних захворювань. Захворювання за даних умов можуть протікати у субклінічній формі, коли характерні симптоми можуть бути відсутні, але спостерігається зниження продуктивності і якості продукції. Порушення метаболізму призводить до зниження резистентності і послаблення реактивності організму тварин до умовно патогенної мікрофлори. Саме тому знання рівню і стану метаболізму дозволяє не тільки розробляти нові методи діагностики а й глибоко розкривати патогенез процесів і надавати теоретичні обґрунтування для використання більш ефективних методів корекції вітамінної і мінеральної рівноваги [4, 26].

Інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі і вплив на них різних факторів свідчить про те, що їх роль знаходить найбільший прояв у тих біологічних системах, де швидкість метаболізму найбільш висока. Показано, що зсув балансу антиоксиданти-прооксиданти у бік останніх відбувається на різних, так званих, “критичних” етапах онтогенезу тварин, під впливом різних факторів: ксенобіотиків, мікотоксинів, важких металів, канцерогенів оксидативного стресу, інфекційних та запальних процесів, а також старінні. Встановлено, що провітаміни та вітаміни належать до хімічних сполук, які мають високу біологічну активність і приймають участь у регуляції процесів обміну речовин у організмі, і є природними антиоксидантами [22].

Вирішення цієї проблеми можна досягнути регуляцію обміну речовин за рахунок використання як фармакологічних препаратів так і біологічно активних речовин, зокрема мікроелементів і вітамінів [27].

Організм високопродуктивних корів в окремі періоди лактації працює на межі, а інколи й за межею своїх фізіологічних можливостей. Тому для збереження продуктивності таких тварин дуже важливою умовою під час організації годівлі є нормування раціону за обмінною енергією в сухій речовині.

Розглядаючи питання нормування годівлі високопродуктивних корів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, слід пам’ятати, що для них характерні: інтенсивний обмін речовин; вища (на 10-12%) ефективність використання енергії корму на секрецію молока; зазвичай, добрий апетит та вища здатність молокоутворювальної системи. Такі тварини мають об’ємний травний канал, здатний вміщувати й перетравлювати 4,5-5 кг сухої речовини корму на 100 кг маси тіла за добу. Але слід зазначити, що для оптимального функціонування систем молокоутворення й відтворення забезпечення енергією та елементами живлення в корів з різною продуктивністю суттєво не різниться між собою. Звідси випливає, що організм високопродуктивних тварин в окремі періоди лактації працює на межі, а інколи й за межею своїх фізіологічних можливостей.

Високопродуктивні тварини чутливіші як до нестачі, так і до надлишку енергії та інших елементів живлення, їхнього співвідношення в раціоні й умов використання, а тому дуже швидко реагують на це суттєвими змінами обмінних процесів та зниженням продуктивності. Ось чому ці біологічні особливості високопродуктивних молочних корів слід враховувати під час нормування й організації їхньої годівлі.

Важливою умовою раціонального використання кормів для забезпечення оптимального рівня продуктивності високопродуктивних корів має визначення: максимальної кількості споживання сухої речовини кормів раціону дійними коровами залежно від маси їхнього тіла, фізіологічного стану та добового надою; мінімальної, але фізіологічно обгрунтованої (мінімально потрібної) концентрації обмінної енергії в одиниці сухої речовини (МДж/кг) способом забезпечення оптимального споживання сухої речовини кормів у розрахунку на 100 кг маси тіла. Зазначені вимоги чітко простежуються під час нормування концентрації енергії, поживних і біологічно активних речовин в одиниці сухої речовини раціону залежно від маси тіла й рівня добового надою. Аналіз сучасних норм годівлі високопродуктивних молочних корів, як це видно з наведених вище таблиць, свідчить про закономірне зменшення концентрації обмінної енергії у сухій речовині раціонів зі збільшенням маси тіла тварин. Так, наприклад, для одержання добового надою 25 кг корові з масою тіла 400 кг треба підтримувати концентрацію обмінної енергії у сухій речовині раціонів на рівні 12,4 МДж/кг, для корів масою тіла 500 — 11,5; 600 — 10,8; 700 кг — 10 МДж/кг. Відповідно, суттєво змінюються й річні потреби високопродуктивних корів у кормах. Середня оптимальна структура річних раціонів високопродуктивних молочних корів така: концентровані — 40-55%, соковиті — 12-17, грубі — 19-26, в тому числі сіно — 9-15, сінаж — 6-11, зелені — 13-20 відсотків. За впровадження однотипної годівлі тварин в структурі раціонів зростає кількість соковитих кормів на 40-55 % за рахунок зменшення зелених кормів.

На сучасному ринку сировини пропонуються різні компоненти для підвищення поживної цінності корму та його ефективності. До таких компонентів належать багаті на білок дріжджі. У комбікорми, як правило, вводять кормові або гідролізні дріжджі. Під час їх вирощування в ролі штама-продуцента кормового білка використовуються мікроскопічні гриби родів Candida, Saccharomyces, Hansenula, Torulopsis тощо. Кормові й гідролізні дріжджі є джерелом не тільки білка, а й незамінних амінокислот та вітамінів групи В. Однак клітини таких дріжджів уже закінчили свій біологічний цикл і являють собою звичайну білкову масу.

На відміну від них культури висушених живих клітин дріжджів, які активно застосовують останніми роками в годівлі великої рогатої худоби, зберігають здатність до ферментації. У рубці жуйних вони створюють анаеробне середовище, яке сприяє розвиткові корисної мікрофлори. Для свого росту дріжджі використовують кисень рубця, тим самим поліпшуючи умови для росту целюлозолітичних бактерій — анаеробів. Крім цього, пробіотичні дріжджі продукують ферменти, які розщеплюють поживні речовини кормів, у тому числі клітковину. Послідовна і швидка ферментація грубої клітковини збільшує вироблення бактеріального білка, підвищує утворення вільних жирних кислот — джерела енергії для організму, знижує вміст аміаку в рубці, тому що він витрачається на утворення бактеріального білка. Життєдіяльність пробіотичних дріжджів у рубці жуйних скорочує утворення молочної кислоти, що дає можливість контролювати рівень кислотності. В кінцевому підсумку вплив дріжджів на бродіння в рубці благотворно позначається на здоров’ї корови, сприяє підвищенню молочної продуктивності і якісних показників молока.

Останнім часом учені провели низку досліджень з вивчення впливу живих дріжджових клітин на організм жуйних тварин загалом і на мікрофлору рубця зокрема. Позитивні результати цих досліджень стали основою для розробки й виробництва кормових пробіотичних добавок. Вони складаються з мікроскопічних грибів, штами яких спеціально було виведено для молочних корів (наприклад, Saccharomycescerevisiae).

Як показали дослідження, пробіотики сприяють виробленню ферментів, що прискорюють бродіння в рубці. При цьому поліпшується травлення й засвоєння поживних речовин із корму. Вони стимулюють краще поїдання корму, благотворно впливають на мікрофлору рубця і рівень його кислотності, сприяють розвиткові целюлозолітичних бактерій (діаграма 1), що забезпечують повну й швидку ферментацію клітковини, вивільнення вільних жирних кислот і доступність бактеріального протеїну. Це, у свою чергу, підвищує надої на 1,5–2 л на голову за добу. На сьогодні біомаса дріжджів привертає увагу дослідників не тільки як добавка з високим вмістом білка, але й як джерело вітамінів та інших біологічно активних речовин [8].

В Україні традиційними кормовими дріжджами є Saccharomyces cerevisiae i Candida.

Відомо, що біомаса дріжджів є джерелом важливого ростового фактору людини і тварин рибофлавіну (вітаміну В2). Він є компонентом полівітамінних сумішей та лікарських препаратів. Надзвичайно важливою є достатня забезпеченість вітаміном В2 кормів тварин та птахів. Введення рибофлавіну у склад преміксів, комбікормів і кормосумішей для тварин і птиці підвищує їх приріст, покращує виживання молодняку, збільшує продуктивність, знижує затрати кормів на одиницю продукції [13]. Дефіцит рибофлавіну в кормових раціонах веде до порушення обміну речовин у тварин, затримки їх росту, погіршення засвоєння амінокислот і жирів, послаблення зору та зниження продуктивності [14].

 

 

Рис. 1. Вплив дріжджів на мікрофлору рубця (за Козловским В.Ю., 2009 р.).

 

Хімічний склад та поживна цінність досліджуваної субстанції

Таблиця 2.

Результати досліджень хімічного складу дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ»

 

№ з/п

Назва виду випробування,

одиниця виміру

Позначення НД

на методи

випробувань

Результати випробувань

Випробувальне обладнання та засоби вимірювань

на натуральну вологу

на абсолютно суху речовину

1

Вологість, %

ГОСТ 1340096-3-92

6,11 — 8,12

Ваги ВРЛ-200; зав. № 643

2

Зола, %

ДСТУ ISO 5984-2004

3,10 – 3,50

3,81

Ваги ВРЛ-200; зав. № 67

3

Жир сирий, %

ДСТУ ISO 6492: 2003

5,80 – 7,45

8,11

Ваги торзіонні «ВТ» зав. № 5320

4

Протеїн сирий, %

ДСТУ ISO 5983-2003

40,45 – 42,12

45,84

Ваги «Sartorius» 1201 МР2;

зав. № 2911001

5

БЕР, %

Довідник. «Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині.», Львів, 2004

29,00 – 31,00

33,74

Ваги «Sartorius» 1201 МР2;

зав. № 2911001

6

Кальцій, %

ДСТУ ISO 6490-1:2004

0,17 – 0,18

0,200

КФК-2, зав. № 8400074

7

Фосфор, %

ДСТУ ISO 6491:2004

0,57 – 0,60

0,650

Бюретка

8

Обмінна енергія, МДж/кг

Розрахунковим шляхом

13,2 – 13,4

14,58

Розрахунковим шляхом

9

Кормові одиниці

Розрахунковим шляхом

1,40 – 1,50

1,63

Розрахунковим шляхом

10

Магній, %

ДСТУ ISO 6490-1:2004

0,28 – 0,35

0,38

КФК-2, зав. № 8400074

11

Мідь, мг/кг

ГОСТ 27995-88

19,00 – 21,00

22,86

Атомно-абсорбційний спектрофотометр ААS-30

12

Марганець, мг/кг

ГОСТ 27997-88

15,00 – 18,00

19,59

Атомно-абсорбційний спектрофотометр ААS-30

13

Цинк, мг/кг

ГОСТ 27996-88

40,00 – 45,00

48,98

Атомно-абсорбційний спектрофотометр ААS-30

14

Залізо, мг/кг

ГОСТ 27998-88

100,00 – 150,00

163,26

Атомно-абсорбційний спектрофотометр ААS-30

Таблиця 3

Вміст амінокислот дріжджовому кормовому концентраті «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ»

№ з/п

Назва виду випробування,

одиниця виміру

Позначення

НД

на методи

випробувань

Результати випробувань

Випробувальне обладнання та засоби вимірювань

НВ

абс. СР

1

Аспарагінова, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот

2,12

2,31

ААА – 339М

2

Треонін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,18

1,28

ААА – 339М

3

Серін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,31

1,43

ААА – 339М

4

Глутамінова, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

6,04

6,57

ААА – 339М

5

Пролін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

2,05

2,23

ААА – 339М

6

Гліцин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,14

1,24

ААА – 339М

7

Аланін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,12

1,22

ААА – 339М

8

Цістин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

0,60

0,65

ААА – 339М

9

Валін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,50

1,63

ААА – 339М

10

Метионін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

0,56

0,61

ААА – 339М

11

Ізолейцин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,20

1,31

ААА – 339М

12

Лейцин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

3,30

3,59

ААА – 339М

13

Тірозин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,00

1,09

ААА – 339М

14

Фенілаланін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

2,00

2,18

ААА – 339М

15

Гістидин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,40

1,52

ААА – 339М

16

Лізин, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот

1,12

1,22

ААА – 339М

17

Аргінін, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

1,40

1,52

ААА – 339М

18

Триптофан, мг/100мг

ISO 13903: 2005 » Складові кормів для тварин — Визначення вмісту амінокислот»

0,31

0,34

ААА – 339М

Таблиця 4.

Характеристика дріжджів кормових (за результатами досліджень проведених у лабораторії якості кормів і продуктів тваринного походження, 2010-2012 р.)

Показник

Сирий протеїн,%

38-51

Білок за Барнштейном,% ,

30-42,0

Білок ( tru protein) % від сирого протеїну (total protein)

80-90

Концентрація пуринових та піримідинових основ,%

2-6, 0-3

Вирогідність накопичення надлишку РНК

незначна

Обмінна енергія, ккал/100 г

320-360

Обмінна енергія, Мдж/кг

13,4

Сира зола,%

3,9-7,1

Сирий жир,%

2,2-3,1

Моно та дицукри, г/кг

3,9-8,8

Органічні кислоти, г/кг

23

Ненасичені жирні кислоти, мг/кг

540

Холестерин, мг/кг

Таблиця 5

Порівняльна оцінка та поживна цінність білкових кормів (за результатами досліджень проведених у лабораторії якості кормів і продуктів тваринного походження, 2011 р.)

Показник Шрот соняшниковий Шрот соєвий

Білок дріжджів кормових

Мука рибна
Сирий протеїн,%

38

45

45

60

Сира клітковина,%

15

7

1,5

1

Сирий жир,%

1,5

7

1,5

1

Лізін,%

1,2

2,7

1,5

7,4

Метіонін,%

0,68

0,61

0,54

1,7

Мет.+цисті,%

1,2

1,26

1,14

2,43

Триптофан,%

0,45

0,59

0,62

0,60

Фосфор,%

0,9

0,63

1,32

3,5

Вітамін В1, мг/кг

3,2

3,1

16

1

Вітамін В2, мг/кг

3,1

3,8

40

11

Вітамін В3, мг/кг

13

16

60

17

Вітамін В14, мг/кг

2300

2500

2800

3500

Вітамін В5, мг/кг

240

40

250

90

Вітамін В6, мг/кг

11

5

30

4

Обмінна енергія, ккал/кг

2670

2500

2800

2840

Перетравність білка,%

86

90

89

89

 

 

Аналіз отриманих результатів

Таблиця 6.

Показники надою та поживної цінності молока, (M±m)

Показник

1 група

2-група

контроль

Добовий надій молока, кг

25,38±0,96

23,62±0,71

22,06±0,88

Масова частка жиру, %

3,74±0,008

3,72±0,004

3,72±0,006

Масова частка білка, %

3,09±0,004

3,10±0,003

3,06±0,002

Рисунок 2. Динаміка середньодобових надоїв за згодовування дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ»

Таблиця 7

Клініко-біохімічні показники крові корів за згодовування дріжджового кормового концентрату «ДРІЖДЖІ КАРАВАНСЬКІ», (M±m)

Показник

1 група

2-група

контроль

Гемоглобін, г/л

91,11±3,21

88,26±3,40

83,20±2,97

Еритроцити, 1012л

7,03±0,28

(057) 700-9083 Заказать

Караванские кормовые
дрожжи